Тип конкурсу: Індивідуальний
Повна назва організації: Фізична особа - підприємець Станєва Тетяна Іванівна
Культурний сектор: Аудіовізуальне мистецтво
Міста реалізації:
Київ,
Ірпінь,
Опис проекту: «Мій дім» — це фільм про трансформацію поняття дому в українців під час війни.
У традиційній українській культурі хата завжди була центром світу людини — місцем сили, пам’яті роду, безпеки, щоденного ритуалу життя. Дім зберігав пам’ять про предків і формував відчуття «я є».
Війна зруйнувала цей центр.
Мільйони українців втратили свої домівки фізично або були змушені їх покинути. Люди опинилися у спортзалах, гуртожитках, тимчасових шелтерах, орендованих квартирах, модульних містечках, на чужині, на фронті — всюди, крім свого дому.
Фільм спостерігає за різними станами і формами дому:
• дім, якого більше немає
• дім, який носять із собою у предметах
• тимчасовий дім
• дім, що залишився на війні чи в окупації
• дім, який будують заново
• дім, який тепер — це люди і пам’ять
• дім, який є мотивацією боротись і залишатись живим
Герої з різних регіонів, різного віку, різного етнічного походження і соціального статусу, і з різними станами своєї домівки розказують свою особисту історію і драму і свідчать про своє відношення до свого дому в Україні. Дім у фільмі набуває іншого значення - від найменшого найпрямішого поняття декількох квадратних метрів до більшого: Дім – країна, а український народ – родина. Показують простір, у якому вони живуть тепер, і речі, які стали для них уособленням дому: фотографії, рушники, ключі, землю з подвір’я, чашки, дитячі малюнки.
Через їхні слова і спостереження картина поступово відкриває: дім для українця — це не лише стіни, дах і вікно, а місце, де зберігається пам’ять про нього самого і його предків. Те, що робить його тим, ким він є.
Саме тому дім сьогодні стає однією з головних мотивацій для тих, хто воює і хто знаходиться в полоні.
Серед героїв – вісім різних характерів та образів.
1) Переселенці середнього віку Юлія та її родина, родом з Донбасу, які з 14 року оселились в Ірпіні, почали життя з нуля і двічі стали біженцями, але після короткочасного закордону повернулись і відновили своє зруйноване окупантами житло. Сидять у темряві без тепла, але вдома.
2) Переселенці, родина Афанасія Дерменджи з Олешків, пенсіонери, які втікли з окупації після наводнення Каховської ГЕС і поневіряються країною в надії повернутись додому.
3) Родина, яка має особливу дитину з аутичним спектром із Сумської області, прикордоння з росією, з міста Глухів, що після вимушеної евакуації знайшла притулок в Мукачево і переживає культурні та соціальні виклики на новому місці.
4) Родина Наталії Ромалійської, етнічних болгар із Запорізької області, що втекли з окупації в Болгарію разом із літніми батьками, тато яких помирає в Софії і таким чином знаходить свій вічний дім на чужині, хоч і Прабатьківщини. Домовину планують перевезти, щойно звільнять їхнє село.
5) Етнічні болгари студенти, які обирають Болгарію для навчання, щоб забезпечити своє майбутнє, і адаптуються до нового тимчасового житла проростаючи корінням на новому місці, яке скоріше за все стане їх постійним домом
6) Багатодітна родина Альони із Одеси, що переселяються до Софії та відкривають свій український бізнес, пускають корені і знаходять новий дім, нове оточення і можливості. Старий дім залишається в старому житті, яке вони для себе перекреслили. Травму втрати вони заглушають роботою, компенсують успіхом нового проєкту.
7) Воїни, серед яких є різні етнічні групи, які боряться за свій дім і мріють повернутись додому в тепло родин та тим часом облаштовують своє тимчасове житло в окопах. Дім – мотивація захищати.
8) Полонені, які вертаються додому, цілують землю, які на власній шкурі випробували цінність дому, різницю між своїм і чужим, рідним і домом ворога. Тільки вдома вони можуть відчуватись у безпеці. Дім – безпека стають тотожними поняттями. Мрія повернутись додому, від вузького до самого широкого поняття тримала їх живими.
Кожен герой має внутрішній конфлікт щодо правильності свого рішення. У фільмі бачимо також зовнішній конфлікт думок і правильних рішень між героями. Ті що лишились в країні засуджують тих, що поїхали з країни і навпаки. В решті решт війна як чинник таких рішень не залишає великого вибору героям. Ми бачимо конфлікт також між бажаннями і можливостями – сильним бажанням повернутись додому і неможливістю це зробити.
Але всі герої об’єднані одним –переосмисленням ролі дому у своєму житті та усвідомленням важливості себе у просторі. Дім окрім захисту від дощу, снігу і вітру, захищає від ворога, стає єдиним місцем справжньої безпеки, де всі свої.
Всі герої в розмові розкажуть свою історію і дадуть відповіді на такі питання:
1) Опиши свій дім. Який він?
2) Чим і чому для тебе цінний твій дім? Або через що та чому для тебе дім немає цінності.
3) Що є дім для тебе зараз?