Історії та побажання команди Українського культурного фонду з нагоди 8-річчя

23 березня Українському культурному фонду виповнилося вісім років. Це нагода згадати пройдений шлях, подякувати команді й усім, хто був і залишається частиною цієї історії. Ми поспілкувалися з нинішніми та колишніми колегами, щоб дізнатися, що для них означає УКФ і які спогади про інституцію вони зберігають.

Як команда Фонду зростала та міцніла попри виклики пандемії та війни? Як змінювалися люди, які стоять за успіхами установи – від перших днів і до сьогодні? Ми зібрали історії тих, хто присвятив себе розвитку УКФ, залишався з ним у найважчі часи та продовжує працювати заради його майбутнього. Читайте про тих, хто творив і творить українську культуру щодня. 

Наталія Кривда, голова Наглядової ради УКФ

Про роль УКФ в розвитку культури України:

«За ці вісім років вона безпрецедентна. Створений на хвилі лібералізації, демократизації й втілення справжніх цінностей, які були захищені під час Революції гідності, УКФ став фактично однією із небагатьох інституцій, яка почала працювати на хвилі післямайданного переформатування суспільства, і працює до сьогодні. Створена можливість державного фінансування проєктів різних царин і галузей, і робити це на основі прозорого та експертного оцінювання. 

УКФ задав нові планки культурі, нові формати. Люди, які навіть не очікували, що можуть стати дієвцями культурного поля, насмілилися і зробили крок. Невеликі громади, громадські організації, органи самоврядування нарешті відчули, що можуть отримати від держави фінансування, якщо якісно сформують заявку. Це перезапуск стосунків між державою і діячами культури, перезапуск вирощування наших смаків, це виростання та підтримка цілої плеяди людей, які ставляться до культури як до важливого діяння, що змінює життя». 

Про цінності та якості, що об’єднують людей, які працюють в УКФ зараз:

«Це передусім вірність своїй професії, тій внутрішній любові до культури, які всі ці люди плекають в самому широкому сенсі слова. Це вміння працювати в складних умовах та йти до кінця. Я часто повторюю фразу Конфуція: "Перемагає не найсильніший, а той, хто йде до кінця". Ці люди не здаються і йдуть до кінця, вміють відшукувати світло всередині темряви». 

Побажання колективу УКФ: 

«Сил, наснаги й задоволення від тієї великої роботи, яку ви робите. І, можливо, трішки більше радості нам всім. Радості й надії на перемогу».

Богдан Логвиненко, член Наглядової ради УКФ

Про свою першу грантову заявку до УКФ: 

«У 2019 році для нас це був перший досвід грантової заявки до українських фондів. Рівень недовіри був дуже високий, попри те, що це був вже другий грантовий сезон, ми все одно до кінця не вірили, що відбір відбувається чесно і прозоро, тому для нас була приємна несподіванка побачити свою заявку та кілька інших добрих проєктів нагорі рейтингу». 

Про те, як досвід заявника допомагає у прийнятті рішень на рівні Наглядової ради: 

«Ми довго були заявниками УКФ, потім кілька років свідомо не подавалися. Для мене важливо, аби до цього складу Наглядової не виникало питань щодо конфлікту інтересів. Це те, що може найбільше підважувати вже сформовану довіру зараз. Також моя персональна місія в цій Наглядовій – аби УКФ залишав за собою різноманітність можливостей для творців культурного продукту. 

Тим, хто тільки починає взаємодію з УКФ як заявник, порадив би набратися терпіння та розуміння, оскільки конкурси УКФ усе ще залишаються одними з найбільш відкритих та прозорих процедур отримання грантового фінансування від держави, ще й в умовах війни. Дуже хотілося б, аби процедури спрощувались і покращувались, але не слід забувати, що деякі процедури – це передусім безпека, бо нам усім як суспільству важливо, аби гроші витрачались доброчесно». 

Якщо про УКФ кількома словами, якими б вони були й чому?

«Це було б слово "превентивність". Якісний культурний продукт і захищає наших людей від ментальної окупації, і виконує важливу місію в інших демократичних суспільствах, і розвиває культурний сектор, і захищає його від зовнішньої експансії».

Побажання колективу УКФ: 

«Це лише початок. Бажаю не забувати, заради чого створюється кожна одиниця культурного продукту та яку важливу роль у цьому відіграє Фонд. Дякую за роботу!»

Анастасія Образцова, виконавча директорка УКФ



Про роль УКФ в розвитку культури України:

«Сьогодні УКФ – це драйвер змін у культурній сфері, що дає можливість митцям й культурним діячам втілювати найсміливіші ідеї, які могли б залишитися лише мріями. В умовах повномасштабної війни Фонд став особливо важливим: допомагає зберігати та популяризувати спадщину, розповідати світу про російську агресію мовою мистецтва. Фонд інвестує не лише в проєкти – він інвестує у стійкість суспільства через культуру, в її майбутнє, допомагаючи їй адаптуватися, розвиватися й ставати сильнішою попри всі виклики».

Про цінності та якості, що об’єднують людей, які працюють в УКФ зараз:

«УКФ – про тих, хто творить культуру, зберігає її та допомагає зростати. Експерт, який оцінює ідеї, фінансист, що дбає про раціональність використання наших із вами коштів, комунікаційник, який доносить голос культури до суспільства, проєктний менеджер, який веде ініціативи до успіху, юрист, який захищає інтереси, бухгалтер, який контролює кожну цифру. Усі вони створюють фундамент, на якому будуються нові можливості для української культури. І саме ці люди, їхні цінності, досвід і натхнення роблять УКФ простором, де культура отримує шанс не лише жити, а й розвиватися».

Якщо про УКФ кількома словами, якими б вони були й чому?

«Ключовим словом має стати "людиноцентричність". І тому наше спільне з колегами завдання зробити Фонд близьким, зрозумілим і відкритим для кожного, хто готовий творити».

Побажання колективу УКФ: 

«Я завжди поруч – щоб підтримати в моменти спільних викликів і поділити радість від спільних перемог, великих і маленьких. Бо понад усе ціную не лише результати, а й кожного й кожну, хто за ними стоїть. Адміністративна команда, Наглядова рада, грантоотримувачі та експертне середовище УКФ – без перебільшення – будують майбутнє української культури. Тож хай воно буде яскравим і наповненим гордістю за свою справу».

Ірина Чужинова, керівниця аналітичного відділу УКФ у 2019-2021 роках

Про перші кроки та виклики на початку роботи УКФ:

«Головним викликом було побудувати сам Фонд. І роль Юлії Федів в цьому процесі була одна із ключових. Це той випадок, коли особистість більша за обставини. Ми вже потім багато говорили про те, що могло бути по-іншому. Спойлер: все могло бути по-іншому. І Фонд міг би не відкривати конкурсні програми 2018 року й не презентувати першу стратегію 2019-го, а взяти рік-два на розробку нормативних документів, на вивчення досвіду, на, зрештою, якийсь тестовий режим. 

Але Фонд розбудовував інституцію та реалізовував програми для заявників паралельно, тому що хотілося замурувати у фундамент Фонду цінності ліберальної демократії. Щоб він ніколи не перетворився на "бюджетну установу", де за паперами не бачать людей і де не інвестують, а "освоюють" бюджетні кошти». 

Якщо про УКФ кількома словами, якими б вони були й чому?

«Фонд, в якому я працювала, був як космічний корабель: складний в управлінні, але може виконувати важкі завдання, якщо розібратися. Корабель, що має готову до турбулентності, перевантажень і складних маневрів команду. Космічний корабель, на якому можна відкривати нові галактики, але який використовують для того, аби злітати на сусідню вулицю, бо обмеження бюджетного законодавства не сумісні із прагненням відкривати нові світи. Але я все ще вірю в те, що УКФ може бути інституцією, а не установою». 

Побажання колективу УКФ: 

«Для мене УКФ – не стіни, а команда. Бажаю їй знайти свою ідентичність, повернутися до лідерства в екосистемі культурних інституцій та стати впливовим гравцем в міжнародному вимірі. УКФ сьогодні також працює з майбутнім, ми просто поки цього не бачимо. Як би пафосно це не звучало, але хтозна, якою була б мапа України сьогодні, якби 2018 року Фонд не відкрив перші програми». 

Ганна Переїденко, керівниця експертного відділу УКФ

Про виклики, що постали перед УКФ в умовах воєнного часу:

«Адаптація культурних потреб до нової реальності, суспільства, в якому вже існують нові цільові групи, чиї потреби не можна не враховувати. Фонд має знайти шляхи для меморалізації боротьби українського народу, формування нової мілітарної свідомості і водночас сприяти подоланню наслідків травмувальних подій через терапію мистецтвом та впровадження спеціальних травмо-інформованих підходів у проєктах».

Про цінності та якості, що об'єднують людей, які працюють в УКФ зараз:

«Перш за все, це бажання бути причетними до соціокультурних процесів. Ми пишемо нові сторінки української історії у реальному часі. Також, безумовно, це поєднання досвіду та готовності втілювати нове, жага до змін та самовдосконалення. УКФ – першопроходець у сфері культурно-мистецької грантової підтримки, тому і відповідальність за це звання ми несемо відповідну». 

Якщо про УКФ кількома словами, якими б вони були й чому?

«Resilience, що з англійської "стійкість". Бо попри ту кількість викликів, які свого часу поставали перед Фондом: високі очікування до щойно створеної інституції нового зразку, зміни влади та керівництва, пандемія Covid-19 та повномасштабна збройна агресія з боку росії, публічні обговорення та підвищена увага всієї культурної спільноти, інституція стійко витримує всі вимоги часу та продовжує виконувати свою місію».  

Нагадаємо, Український культурний фонд (УКФ) – державний інвестор розвитку культури та креативних індустрій України. Інституція заснована у 2017 році на підставі Закону України «Про Український культурний фонд». Підтримка проєктів здійснюється на конкурсних засадах в межах семи секторів: аудіальне мистецтво, візуальне мистецтво, аудіовізуальне мистецтво, культурна спадщина, літературна справа, перформативне та сценічне мистецтво, культурні та креативні індустрії. Упродовж восьми років своєї діяльності Фонд профінансував 2951 проєкт. Сума інвестованих коштів у них становить понад 2,2 млрд грн, а кількість охопленої Фондом аудиторії – понад 56 млн осіб.