+38 (044) 504-22-66 info@ucf.in.ua
21 Жовтня 2021, 11:10

Улітку 2021 року громадська організація «Демократичні ініціативи молоді» за підтримки Українського культурного фонду провела комплексне соціологічне дослідження культурних практик населення України. Проводилося телефонне опитування, яке охопило 1800 респондентів. Вибірка квотна, похибка вибірки 2, 6%. А також, проведено 24 фокус-групові дослідження в ключових регіонах України.

Відтак, результати дослідження виявили, що:

•         Найпопулярнішими формами дозвілля серед українців є активне дозвілля, зустрічі з друзями, а також - читання книг і перегляд фільмів удома. П’яту позицію за поширеністю посіло відвідування кінотеатрів. На шостому місці -  нова дозвіллєва практика, яку можна означити як перегляд сторінок у соцмережах та Youtube. Ця форма дозвілля порівняно молода, проте сьогодні вона активно поширюються серед різних верств населення, чому, зокрема, посприяв і довгий карантин під час пандемії.

•         Перше місце за популярністю серед практик саме культурного дозвілля займає читання книг. На другому - відвідування кінотеатрів, адже цей вид дозвілля обрала третина респондентів. Популярність же інших практик культурного дозвілля є меншою. Так, відвідування театрів відзначили лише 15% опитаних, концертів - 14%. Таким же рівнем популярності користуються і екскурсії містом, а також - слухання музики. Музеї і виставки, як улюблений вид дозвілля, назвали ще менше респондентів – усього 7%. Важливо відзначити, що інтерес до культурного дозвілля – прерогатива жіночої статі. Так, жінки більше читають, частіше, ніж чоловіки, відвідують театри, а також - музеї і виставки, і долучаються до екскурсій містом.

•         Читання книг. Згідно з результатами опитування майже половина українців не прочитали жодної книги впродовж року, близько чверті можуть похвалитися що спромоглися прочитати від однієї до п’яти книг. Жінки читають частіше, ніж чоловіки, і прочитали більше книг. Сумарно у великих і середніх містах читають майже однаково, щоправда у великих містах читають частіше. Ще менше, ніж у маленьких містах, читають у селах. Щодо мови читання, то на Заході країни зрідка зізнаються, що іноді вимушено читають і російською, проте максимально намагаються дистанціюватись від російського контенту, вишукуючи виключно україномовні видання. У південному і північному регіонах домінує латентна невимушена двомовність. У східному регіоні мовне питання часто викликає напруження, частина респондентів не приховують дискомфорту від перегляду україномовних фільмів через несприйняття мови. Більшість зазначає, що читають переважно російською мовою, обґрунтовуючи це тим, що російська мова у них в регіоні переважає, є мовою особистого спілкування і вони її знають з дитинства. Проте частина респондентів зазначають, що мова читання не є принциповою. Можуть читати і українською, і російською. В усіх регіонах знаходились респонденти, яким легше і простіше читати російською, проте вони зараз пристосувались читати українською і намагаються й надалі читати виключно українською.

•         Частина респондентів користуються бібліотеками, проте популярність бібліотек не є визначальною і мало чим відрізняється в усіх регіонах. Бібліотеками найбільше користуються люди літнього віку та школярі. Оцінюючи бібліотеки, часто згадують про застарілий фонд, хоча є й поодинокі протилежні свідчення. Книги переважно завантажують з Інтернету або беруть у знайомих, або ж купують. Авторитетними щодо вибору книги є поради не тільки друзів і знайомих, але й інформація з Інтернету, спеціалізованих сайтів та форумів.

•         Місцеві культурно-масові заходи. Мешканці всіх регіонів країни відзначають, що вони полюбляють відвідувати концерти та інші культурно-масові заходи. Лише чверть опитаних не відвідували жодного разу культурно-масові заходи впродовж року до карантину. Проте більше третини опитаних були там часто – більше чотирьох разів на рік. Найбільше долучалась до масових заходів молодша група респондентів – 18-29 років. У кожній наступній віковій когорті інтерес до такої форми дозвілля поступово спадає. Превалююча більшість опитаних стверджують, що в їхніх населених пунктах культурно-масові заходи відбуваються чотири рази на рік і більше. Лише незначна частка опитаних стверджує, що жодних масово-культурних заходів упродовж року до карантину в їх місці проживання не відбувалося. Більшість стверджує, що у їх поселеннях, у містах і селах, протягом року, проводиться чимало концертів місцевої самодіяльності, організованих місцевою владою. Особливо активно місцева масово-культурна діяльність розвивається на сході країни. У літній період найбільше концертів і фестивалів відбувається на півдні та заході країни.

•         Кінотеатри. Більше третини опитаних не відвідували кінотеатр жодного разу впродовж року до карантину. Більшість же респондентів там бували з різною частотою впродовж року. Так, третина опитаних пригадала, що відвідала кінотеатри 1-5 разів за рік. Чоловіки і жінки майже однаково полюбляють відвідувати кінотеатри. Як виявилося з отриманих даних, із дорослішанням респонденти поступово втрачають інтерес до кінотеатрів. Відповідно, найбільше і регулярно кінотеатри відвідує молодь 18-29 років і 30-39 років. Мешканці всіх регіонів люблять ходити в кінотеатри, частіше за інших регулярно ходять до кінотеатрів люди молодшого та середнього віку. Люди старшого віку надають перевагу переглядам фільмів удома. Похід у кіно сприймається як повсякденне дозвілля для молоді і відпочинок вихідного дня для родин. Приємною є для більшості і демократична вартість квитка. Найбільш високо оцінюють сучасний український кінематограф мешканці заходу, півночі та центру країни, саме мешканці цих регіонів охоче за інших, відвідують прем’єри українського кіно. Респонденти півдня також цікавляться новинками українського кінематографу, особливо, пригодницькими і комедійними фільмами. Проте частині мешканців півдня та сходу українські кінофільми малоцікаві. Частина респондентів східного регіону вважають, що сучасне українське кіно ще недостатньо якісне і не відповідає світовим стандартам.

•         Театри. Більше половини опитаних зізналися, що не відвідували театри за минулий рік до карантину. Таким чином сумарно були на театральних виставах упродовж року до карантину менше половини респондентів. Як видно з гендерної диспозиції, жінки значно більше за чоловіків полюбляють відвідувати театр. Найбільш популярний театр у вікової групи 40-49 років. Мешканці сіл усюди по Україні мають проблему з транспортом і їм важко дістатися додому після театральних вистав і концертів, що створює перешкоди для відвідування. В театри переважно ходять родинами та з друзями, проте є і велика група театралів, яким до вподоби відвідувати вистави наодинці. Система розповсюдження театральних квитків і заохочення до відвідування вистав через профспілки установ і організацій ефективно функціонує на півночі і заході країни. Особливо, слід відзначити в результативності такої стратегії Сумський театр, який заохотив до співпраці місцеві заклади освіти. Популярними в своїх містах є театри в Харкові і Львові. Переважно любителями театрів є люди старше 40 років. Мешканці регіонів мають інформацію про місцеві театри і схильні схвально відгукуватися про них, хоча особисто ходять туди зрідка.

•         Музеї та виставки. Більше половини опитаних не відвідували музеї та виставки. Більше за чоловіків полюбляють відвідувати музеї та виставки жінки. Найбільше серед відвідувачів музеїв та виставок молоді, найменше - людей літнього віку. В усіх регіонах України респонденти демонструють зацікавленість музеями і виставками, хоча відвідують їх не регулярно, а за можливістю, переважно зрідка. Найбільше із музеїв відвідують місцеві регіональні краєзнавчі музеї. Саме їх найчастіше і вважають несучасними та потребуючими модернізації. Про нагальну потребу осучаснення місцевих музеїв заявляє переважно молодь, яка зовсім нещодавно мала можливість їх відвідувати в рамках шкільної програми. Часто відвідують місцеві музеї і бабусі з онуками, і батьки з дітьми, які вважають відвідування музеїв важливим інструментом залучення до пізнання культурної спадщини. У музеях в інших містах України респонденти частіше бувають за нагодою та самостійно, натомість зрідка - з екскурсійними турами і екскурсоводами.

•         Концерти відомих українських виконавців. Більше половини опитаних не відвідували концерти відомих виконавців, оркестрів і ансамблів упродовж року до карантину. Молодь найбільше за інші вікові групи полюбляють концерти. Респонденти віком 30-39 також можуть похвалитися досить високою частотою відвідування таких заходів. А от серед решти вікових груп інтерес до концертів переважно спадає. Великою перешкодою до частого відвідування концертів є висока вартість квитків.

•         Екскурсійні тури. Близько половини опитаних не брали участь в турах Україною. У подорожах за кордоном не бувала ще більша кількість респондентів – 64% опитаних. В турах Україною і закордонних подорожах беруть участь переважно жінки вікової групи 40-49 років і 50-59 років. Менше половини опитаних не планують подорожувати Україною чи за кордон найближчим часом, всі інші мають великі сподівання і плани щодо мандрів. Мешканці різних регіонів люблять подорожувати як Україною, так і за кордон, проте дещо відрізняються за векторами своїх подорожей. Так, мешканці півдня і сходу подорожують переважно в найближче зарубіжжя, Росію, іноді – до країн Західної Європи і Західну Україну. Мешканці півночі люблять подорожувати переважно Центральною і Західною Україною. Мешканці заходу України багато бувають у країнах Західної Європи, хто на заробітках, а хто - з екскурсіями. А от Україною вони подорожують значно менше і переважно мандрують власним регіоном чи відвідують столицю.

•         Карантин. За період карантину відбулися  структурні зміни сфери дозвілля. Чверть опитаних стали більше читати. Ще третина стали більше дивитись кіно і серіали. Менше чверті зізнались, що стали більше проводити час в соцмережах. Ще 17, 5% стали частіше спілкуватися з друзями. Лише зовсім незначна частка опитаних почала дивитись онлайн-вистави і переглядати онлайн-концерти. А третина опитаних стверджує, що в її дозвіллі нічого не змінилось. Найменше змін зазнало дозвілля людей старшого віку і мешканців сільської місцевості. У цілому ж карантин суттєво вплинув на дозвіллєві практики мешканців всіх регіонів, вони стали більше проводити часу вдома, сам на сам, зі своїми родинами, стали більше займатися творчістю, саморозвитком, самоосвітою тощо, стали більше читати і дивитися телевізор, також у них з’явився час та інтерес до настільних ігор. Жінки стали більше читати, спілкуватися з друзями, сидіти в соцмережах і дивитись серіали. Більше за чоловіків вони стали займатися творчістю. Чоловіки більше за жінок почали грати в онлайн-ігри. Також серед чоловіків багато тих, у кого нічого не змінилось. 

•         Час на дозвілля. До карантину половина опитаних відводили на дозвілля до 2-3 годин часу, ще близько чверті повідомили лише про одну годину вільного часу на день. Лише 18% опитаних мали можливість відпочивати від 4 до 5 годин. У період карантину обсяги вільного часу змінилися, зокрема, збільшилася кількість тих, у кого вільного часу стало значно більше.

•         Фінансові витрати на дозвілля. Одна чверть опитаних витрачали від 100 до 500 грн на місяць на своє дозвілля до карантину. Друга чверть можуть похвалитися витратами від 500 до 1000 гривень. Трохи менше чверті витрачали від 1000 до 5000 гривень, більше ж 5000 гривень витрачала лише мала частка опитаних. Нічого не витрачали на своє дозвілля лише 9% опитаних. Сумарно тих, хто витрачав малі суми до 500 гривень і витрачав до 100 грн – одна третина респондентів. Карантин також вніс зміни у витрати. Майже третина респондентів стверджує, що їх витрати зменшились. Проте є і чверть тих, хто свідчить, що їх витрати збільшились. Половина ж опитаних зізнались, що їх витрати не змінились. Незначним чином витрати збільшились у жінок. Збільшились же вони у молоді та людей віковою категорією 30 і 39 років. Переважно суттєво зменшились витрати у людей 60+.

•         Перешкоди на шляху залучення до культурного дозвілля. Третині опитаних долученню до практик культурного споживання перешкоджає власна зайнятість і заклопотаність. Менше чверті опитаних нічого не заважає і така ж частка опитаних зізналась, що її просто не цікавлять такі види дозвілля. Ще чверть опитаних стверджує, що відвідувати активно культурні події їй заважає фінансовий стан – бракує коштів. Лише незначна частка опитаних вважає основною перешкодою  далеку відстань до закладів культури. Важливо відзначити, що близько третини опитаних чоловіків заявили про те, що вони не цікавляться такими видами дозвілля. Власна зайнятість і заклопотаність однаково заважає як жінкам, так і чоловікам, так само однакові позиції у чоловіків та жінок у номінації «нічого не заважає». А от брак фінансів, як перешкода, превалює переважно у жіночої статі.

•         Канали інформування. Превалююча більшість дізнається про культурні події з реклами в Інтернеті. Ще третина отримує інформацію від друзів і знайомих. Реклама з ТВ – прерогатива майже чверті опитаних. Самостійно шукає інформацію незначна частка українців, переважно жіночої статі. Жінки більше звертають увагу на вуличну рекламу, вишукують інформацію самостійно, дізнаються від друзів, знайомих і знаходять рекламу в мережах. Чоловіки ж більше, ніж жінки, віддають перевагу ТВ і радіо, а також трохи частіше жінок знаходять інформацію у місцевій пресі. Люди старшого віку переважно знаходять інформацію на ТВ, звертають увагу на біг-борди і вуличну рекламу, досить багато контактують із друзями та знайомими, а також прослуховують радіопередачі. Більше за інших довіряють вони й місцевій пресі. Молодь і люди вікових груп 30-39 і 40-49 років найбільше дізнаються про культурні події з соцмереж. Серед них і більше тих, хто вишукує інформацію самостійно. З реклами на ТВ найчастіше отримують інформацію на сході та півночі країни. Менше довіряють ТВ в усіх інших регіонах. Довіра до соцмереж найбільшою є в Києві та центрі країни. До місцевої преси звертаються найбільше на півночі та сході країни. Радіо довіряють на заході, сході і півночі України. Біг-борди і вулична реклама переважає у Києві, а також на півдні країни. Від друзів найбільше отримують інформацію кияни та мешканці півночі України. Соцмережі найбільше приваблюють мешканців міст, також містяни значно частіше за селян самостійно вишукують інформацію. У селищах значно більше інформації отримують із ТВ, а також – із радіо та місцевої преси. На вуличну рекламу звертають увагу більше мешканці середніх і малих міст.

•         Оцінки динаміки розвитку культурної сфери в Україні. Мешканці всіх регіонів країни  відмічають позитивні тенденції, зокрема, зазначають, що стало більше українського кіно, українських книг, українських фестивалів тощо. Лунали думки про те, що українська культура активно розвивається і нарешті підтримується державою. Особливо відмічався бурхливий розвиток українського кінематографу. Найбільше одностайно позитивну динаміку відзначають мешканці заходу країни. Респонденти півночі країни також здебільшого й в цілому позитивно оцінюють культурні зміни в Україні, підкреслюючи, зокрема, сенс і значення соціальних мереж для розвитку і поширення надбань української культури. Серед мешканців сходу та півдня країни спостерігається певна поляризація думок. Частина з них також відмічає позитивні зміни в українській культурі та активно їх підтримує. Проте є частина і тих, хто не тільки не бачить позитивних зрушень, а й навіть вважає ці зміни негативними, такими, що поляризують українське суспільство і створюють напруження.


Відеопрезентація соціологічного дослідження культурних практик населення України в «Укрінформі»: https://www.youtube.com/watch?v=6LLVVmtvrAs


Категорія: Статті