Глобальне завдання Українського культурного фонду – формувати попит на український культурний продукт в усьому світі

Виступ Владислава Берковського на Всеукраїнському форумі «Україна 30. Імідж України»

Радий вітати усіх, хто з нами онлайн і хто з нами фізично - офлайн. Напевне, саме культура найбільше й постраждала від неможливості працювати в офлайні, від переходу й неготовності до дистанційного, онлайнового режиму. 

Коли ми говоримо про культуру як тренд України, про імідж України, про представлення України назовні через культуру, через її історико-культурне надбання, ми, в першу чергу, маємо поставити собі декілька питань. Одне з цих питань - а що хочуть від нас бачити назовні? І тут я би дав таку коротку відповідь: не завжди потрібно орієнтуватися на те, що хочуть побачити від нас. Напевне, краще орієнтуватися на те, - а що ми можемо вам показати? Тобто перейти від рівня суто надавача послуг на рівень того, хто формує попит.

І тому, якщо ми говоримо про іміджеву складову, то глобально ми ставимо собі за мету створити сталий попит на український культурний продукт, робити його конкурентоздатним, робити його поширюваним, впізнаваним і, врешті-решт, затребуваним. На сьогоднішній день Український культурний фонд, до певної міри, є головним державним інвестором, що вкладає кошти в розвиток української культури, у впізнаваність української культури, в розвиток креативних індустрій і формує бачення України, українського іміджу, української культури, поза її межами. Ми ж формуємо і культурний ландшафт на території України.

Формування грантової системи, грантових програм і лотів в Українському культурному фонді - а я зверну увагу, що на сьогоднішній день це 14 програм та понад 50 лотів і загальний фінансовий багаж Українського культурного фонду складає понад півмільярда гривень, які вкладаються власне в розвиток культури і креативних індустрій, - націлене на підтримку української культури і формування іміджу вже безпосередньо як нашої держави, так і нашого суспільства.

Але давайте відступимо ще на крок і поговоримо про цінності, які дозволять належним чином представити нашу державу назовні, для глобального світу чи, наприклад, об’єднаної Європи. Ми працюємо через європейські програми, про які вже згадала пані заступниця міністра. Це і «Креативна Європа», і представлення України через ЮНЕСКО. Культурна спільнота - один з елементів представлення культурної складової. Якщо подивитися на статистику - кількість заявок і кількість підтриманих проєктів, які відбулися за підтримки Українського культурного фонду, – ви побачите, як щороку кількість цих заявок і проєктів стрімко збільшується. Ми робимо прогнози, що наступного року ми матимемо уже близько 5 тисяч заявок на підтримку, на фінансування різного роду проєктів, які пов’язані із креативними індустріями, із культурою.

І ось в цьому контексті є певний обсяг проєктів, пов’язаних із нашою матеріальною та нематеріальною культурною спадщиною. Коли ми говоримо про матеріальну культурну спадщину, очевидно, що для того, аби представити її назагал світові, донести інформацію про те, чим ми можемо пишатися, що в нас є, що в нас і наскільки туристично привабливо, що в нас науково привабливо, де саме можна наукові дослідження робити, щоб приїхати й побачити, що є певним брендом пізнаваності України. І, власне, в цьому на сьогоднішній день є два базових елементи. Перший - діджиталізація, якою ми можемо представити наші пам’ятки. З іншої сторони – ревіталізація, тобто введення їх у життєвий простір, в якому ми можемо доторкнутися і використовувати нашу історико-культурну спадщину, в тому числі - й матеріальні об’єкти культурної спадщини.

Зазвичай, коли говоримо про матеріальні об’єкти культурної спадщини, які були б цікаві для користувача назовні, ми говоримо про архітектурну спадщину, коли ж мова йде про нематеріальну культурну спадщину – згадуємо наші традиції. Але в нас є насправді дуже потужний сегмент тих об'єктів, які будуть цікаві назовні. У першу чергу ми говоримо про архівну спадщину, про ті документи, які пов’язують нашу історію, нашу культуру і культурну історію України з історією і культурою сусідніх країн і цілої Європи. Ми говоримо про ті об'єкти, які дозволяють з’єднати не лише на загальному рівні, а й з’єднати на родинному рівні. Наприклад, це і генеалогічні дослідження - матеріали, якими Україна може пишатися.

Тільки цьогоріч Український культурний фонд виділив фактично понад 90 мільйонів гривень на діджиталізацію та ревіталізацію матеріальних культурних цінностей. Ці кошти були направлені на проєкти, пов’язані як з оцифровуванням, так і з онлайн-представленням архівних документів, бібліотечної спадщини і, звичайно, музейної. Це і створення онлайн-турів, і онлайн-музеїв, онлайн-колекцій. Зараз із будь-якого куточка світу ми можемо доторкнутися до українського культурного надбання - і через це ми також формуємо попит на український культурний продукт в світі. За допомогою державних інвестицій у сферу культури, в креативні індустрії, ми формуємо й впізнаваність культурного продукту України так, щоб скрізь у світі розуміли, що це - український бренд, це - українська культура і це - найкраще.

Посилання на відео виступу: https://www.youtube.com/watch?v=L9mjiU71uig

Посилання на фотозвіт: https://bit.ly/3rXFlzj